Трамп може переглянути ставлення США до Фолклендських островів — це підживило претензії Мілеї до Британії

Що сталося

Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю британському кабельному каналу GB News заявив, що «переглядає» позицію Америки щодо суверенітету Фолклендських островів. Це означає потенційне відхилення від фактичної підтримки контролю Великої Британії над архіпелагом, який у Аргентині називають Мальвінами.

Через цю заяву аргентинський президент Хав’єр Мілеї у телевізійній промові повідомив про намір відновити національні претензії на острови. У зверненні, поданому з кабінетом поруч, Мілеї використав риторику змін та підкреслив, що архіпелаг має залишатися предметом аргентинського національного інтересу.

У своїй розмові з GB News Трамп прямо дорікав британському уряду: «Your country was not there to help me. We didn't need help, but I did ask Nato, and I asked your former leader, ‘Why don't you send a couple of ships?’ He said, ‘We don't have any.’ It was pretty sad, the whole thing.» Це обурення корелює зі згадками в пресі про його бажання «відплати» тим, хто не підтримав можливі дії США.

Чому це відбувається

У статті підкреслюється, що в основі нинішніх заяв Трампа лежить його давня фіксація на «відплаті» і образі через відсутність підтримки від союзників. Колективна серія прикладів — від відносин з Кореєю до Європи — ілюструє, що це не поодинокий інцидент, а частина ширшої політики президента.

Зокрема в матеріалі названо, що лідер британської опозиції та нинішній прем’єр Ештон? — ні, такої інформації в джерелі немає. Натомість згадується Keir Starmer як колишній прем’єр, який відмовився підтримати рішення Трампа щодо можливої війни проти Ірану; це стало однією з причин Трампової образи на Лондон.

Також у публікації наводяться інші приклади тиску Трампа на партнерів: скорочення і вкорочення спільних навчань із Південною Кореєю на шість днів, загрози «бомбити» чи «здути» Оман, а також виведення 5,000 американських військових із Німеччини після того, як канцлер ФРН Фрідріх Мерц відмовився долучитися до тиску. Це місить контекст, у якому британська відмова допомогти справі Трампа сприймається як ще одна причина для «перевірки» союзницьких зобов’язань.

Як це вплине

Публікація вказує на потенційні наслідки для «спеціальних відносин» між США і Великою Британією, збудованих у двох світових війнах і зміцнених під час холодної війни. Прямий перегляд політики США щодо Фолклендів може підірвати дипломатичну стабільність у відносинах і створити нові лінії напруження.

Матеріал також підкреслює, що таке використання питання архіпелагу може стати торговим важелем: Трамп нібито може використати цю загрозу, щоб виторгувати більші військові витрати від британського бюджету або вишукати інші політичні преференції, на що вказує згадка про нового канцлера скарбниці John Healey і сумніви щодо досягнення цілей з військових витрат.

Однак джерело явно не стверджує, що США вже змінять політику або що якісь конкретні кроки щодо суверенітету були здійснені; наразі йдеться про заяви й озвучені наміри, а не про юридичні чи дипломатичні дії. Тому можливі наслідки залишаються передбаченнями, а не встановленим фактом.

Що далі

Джерело наголошує, що нині не відомо, якщо й відбудеться офіційний розворот політики США, коли і в якій формі він може мати місце. Потрібні подальші дипломатичні кроки та офіційні документи, щоб підтвердити будь-яку зміну позиції Вашингтона щодо суверенітету архіпелагу.

Разом із тим у матеріалі вказано, що Мілеї вже намагався використати цей момент: його звернення та публічні коментарі можуть бути частиною внутрішньої аргентинської політики. Він не згадував у своїй промові про власне падіння рейтингу, але журналісти звернули увагу на історичну паралель із вторгненням 1982 року, коли військова хунта вирішила відволікти увагу від внутрішньополітичних проблем.

Крім того, джерело підкреслює, що події відбуваються на фоні ширшої низки реплик Трампа проти союзників: перелік інцидентів включає згадане скорочення навчань із Південною Кореєю, загрози Оману та тиск на Іспанію й Італію. Це свідчить про ймовірне подальше загострення відносин, якщо така риторика трансформується в конкретні дії.

Нарешті, у статті наголошено, що для остаточного розуміння наслідків потрібні додаткові факти: офіційні дипломатичні повідомлення, зміни в позиціях союзників і конкретні кроки Білого дому. До появи таких даних будь-які прогнози залишаються непідтвердженими.