До стрічки
Огляди ігорОдне джерело

Paper Mario: Color Splash не така погана, як здається: сильні сторони гри

Paper Mario: Color Splash має слабкий сюжет і суперечливі бої, але вирізняється гумором, візуальним стилем і музикою. Гра не виправдала очікувань прихильників серії та продалася менш ніж мільйонним накладом.

Додати в Google
Розмір тексту

Image: nintendoeverything.com · Author: Ethan · source articleEditorial excerpt for news reporting

Paper Mario: Color Splash не стала грою, на яку чекали прихильники перших частин серії, однак її репутація як повного провалу перебільшена. Це радше добротна пригода про Маріо, ніж вдала рольова гра Paper Mario.

Гра для Wii U вирізняється діалогами, барвистими рівнями та легкою музикою. Водночас її сюжет залишається поверховим, а бойова система з картками має помітні недоліки.

Продажі та невдале продовження серії

Color Splash не перенесли на Nintendo Switch. Серед причин називали негативну реакцію відданих фанатів, перехід Intelligent Systems до Paper Mario: The Origami King і продажі менш ніж мільйон копій — рідкісний результат для гри про Маріо.

Після Paper Mario: Sticker Star серія втратила напарників, складніші сюжетні лінії та багатьох оригінальних персонажів. У Color Splash більшість неігрових героїв знову є жабками Тоадами, хоча Маріо отримує незвичного супутника — відерце з фарбою Х’юї.

Гумор і послідовні жарти

Найсильнішою стороною Color Splash є сценарій. Майже кожен персонаж має жарт, а гра повертається до власних комедійних деталей: зокрема, згадка про «експерта з експертів мостів» отримує продовження через багато ігрових годин.

В іншій сцені Сором’язливий хлопець у потязі говорить Маріо, що наступна зустріч відбудеться на полі бою. Пізніше переможений Маріо ворог виявляється тим самим персонажем. Такі повторні жарти додають грі чарівності, навіть коли її історія не справляє враження.

Візуальний стиль і музика

Рівні оформлені як маленькі діорами. Гравець відвідує рівнини, пляжі, океан, віддалені острови, потяг і вулкан — і кожна локація має яскравий, декоративний вигляд.

Музика підтримує легкий тон гри: навіть бойові композиції звучать кумедно й невимушено. Теми битв із Купалінгами відрізняються одна від одної, а фінальна композиція, хоча й поступається музиці попередніх частин, залишається вдалою.

Бойова система з картками

У світі гри Маріо може знаходити секрети за допомогою стрибків і молота, змінювати оточення вирізаннями Х’юї та зафарбовувати порожні ділянки. У боях він використовує картки, частина яких спочатку не зафарбована, тому важливими стають запаси карток і фарби.

Невикористані картки зникають після розіграшу. Якщо перемога настала після картки «Стрибок», використані разом із нею картки молота чи предмета також втрачаються. Бої збільшують запас фарби, але загалом залишаються слабшою частиною гри.

Пізніші події серії змінили сприйняття Color Splash. Paper Mario: The Origami King зробила крок уперед, а ремейк Paper Mario: The Thousand-Year Door повернув багато рис, яких хотіли фанати. На цьому тлі Color Splash легше оцінювати як неоднозначну, але місцями дуже дотепну пригоду.

Що ми знаємо

  • Paper Mario: Color Splash продається як добротна пригода про Маріо, хоча не відповідає очікуванням фанатів серії.
  • Гра для Wii U продалася менш ніж мільйонним накладом і не отримала версії для Nintendo Switch.
  • Найсильніші сторони Color Splash — гумористичні діалоги, барвисті рівні та легка музика.
  • Бойова система з картками карає гравця втратою навіть невикористаних карток.

Довіра: Одне джерело

  • Матеріал спирається на одного видавця. Другого незалежного підтвердження в наведених джерелах не встановлено.
  • Джерела: Nintendo Everything.
Пов’язані новини
Переглянути джерела1

СПІЛЬНОТА

Обговорення

—

Завантажуємо коментарі…