ООН закликає замінити домінантну карту світу через викривлення розмірів континентів

Що сталося

Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію під назвою «Correct the Map», метою якої є виправлення спотворення розмірів континентів, що виникає в найпоширенішій плоскій карті світу — Меркаторовій проєкції. В рамках цієї ініціативи також було прийнято іншу проєкцію — Equal Earth — як модель, яка краще відтворює реальні площі суші.

Рішення зосереджене на корекції явного несумірного зображення: на Меркаторовій карті Африка виглядає приблизно такого ж розміру, як Гренландія, хоча насправді континент більший приблизно в 14 разів. Саме це розбіжність і стало одним із ключових аргументів на користь заміни проєкції.

Деталі щодо термінів впровадження або практичного застосування нового стандарту на освітніх, медійних або цифрових платформах у наданому джерелі не вказані. З матеріалу відомо про ухвалення резолюції та прийняття Equal Earth, але немає інформації про поетапну реалізацію змін у конкретних інституціях чи сервісах.

Чому це відбувається

Проблема виникає через фізичну неможливість безпомилково відобразити поверхню сфери на двовимірному прямокутнику: кожна проєкція зберігає одні властивості ціною спотворення інших. Меркатор, створений у 1569 році фламандським картографом Gerardus Mercator, коректно передавав напрямки й був надзвичайно корисний для морської навігації, однак для цього автор мусив розтягувати сітку широт від екватора до полюсів.

Як пояснює професор картографії James Cheshire із University College London, Меркатор було задумано так, щоб пряма на карті відповідала прямому курсу за компасом — це пояснює його довготривалу популярність у навігації. Але такий підхід робить країни біля екватора візуально меншими, а ті, що ближче до полюсів, — непропорційно більшими.

Критики також звертають увагу на психологічний ефект від перегляду карт: великі об'єкти ми інстинктивно сприймаємо як важливіші. Кенійський географ Kioko Muendo вказує, що такі візуальні спотворення можуть применшувати уявлення про ресурси, населення та інвестиційні можливості Африки. У наданому джерелі немає кількісних досліджень цього впливу, наведено переважно аналітичні й експертні зауваги.

Як це вплине

Equal Earth projection, яку обрали як альтернативу, була розроблена командою картографів у 2018 році і покликана точніше подавати площі й форми суходолу. Вона мала натхнення від Robinson projection 1963 року і, за оцінкою прихильників, відновлює порівняння розмірів континентів більш справедливо.

Водночас Equal Earth відмовляється від властивостей, які робили Меркатор зручним для навігації: у ній немає прямих ліній, що відповідають незмінним курсам за компасом, і вона не підходить для точного вимірювання відстаней між точками на карті. Як сказав James Cheshire, можна зберегти площу, або форму, або відстань і напрямок, але не все одночасно.

Крім Equal Earth, у картографії існують і інші спроби вирішити цю дилему. Peters projection, запропонована істориком Arno Peters на початку 1970-х і базована на проєкції, яку 1855 року описав James Gall, віддає пріоритет точності площі за рахунок спотворення форм — це дає краще відчуття порівняльних розмірів, але робить материки неприродно витягнутими або стиснутими.

Що далі

З джерела відомо, що African Union прийняла Equal Earth у лютому, але матеріал не вказує року прийняття або подробиць щодо її впровадження в освітніх програмах, картографічних продуктах або на цифрових платформах. Отже, конкретні кроки з переходу на іншу проєкцію, терміни та обсяг змін залишаються невизначеними.

Також у статті наголошується, що жодна проєкція не є універсально правильною: наприклад, азимутальна рівновіддалена (Azimuthal equidistant projection) зберігає правильні відстані й напрямки від обраного центру — прикладом такого підходу є карта на прапорі ООН, що центрована на Північному полюсі. Однак і вона має обмеження, пов'язані з вибором центра карти.

З огляду на ці обмеження, подальші дискусії, ймовірно, зосередяться на практичних аспектах: які карти використовуватимуть у школах, на телебаченні та в інтернет-сервісах; чи будуть змінюватися стандарти у видавництвах і державних установах; і яким чином поєднати вимоги до точності площ, форми й практичності для навігації. Конкретних відповідей на ці питання в наданому джерелі немає.