Генасамблея ООН підтримала ініціативу «Correct the Map» для карт, що відображають Африку у реальному масштабі

Що сталося Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, ініційовану Того від імені Африканської групи, яка спрямована на зміну практики відображення Африки й інших регіонів на світових картах. Після дебатів документ був затверджений у п’ятницю голосуванням 164 за, одна держава проголосувала проти, і шестеро утрималися.

Резолюція носить назву «Correct the Map» і отримала підтримку Африканського Союзу. Хоча голосування відбулося в Генасамблеї, текст не встановлює юридично обов’язкових правил для країн чи інституцій, а радше закликає до ширшого застосування картографічних проекцій, що зберігають відносні площі.

Перш ніж голосування відбулося, міністр закордонних справ Того Роберт Дуссеї (Robert Dussey) наголосив, що карти мають значення, яке виходить за межі географії: вони формують уявлення, впливають на освіту та колективні сприйняття. У своєму виступі він заявив: "Maps shape our understanding of the world. They guide education, nourish the imagination, and influence collective perceptions."

Після ухвалення резолюції Африканський Союз оприлюднив привітання, підкресливши, що документ сприяє просуванню рівновеликих карт у школах, медіа та міжнародних інститутах, щоб карта світу відображала "справжні масштаб, вагу і місце Африки".

Чому це відбувається Ініціатива обґрунтовується критикою традиційної картографії, зокрема широко вживаної проекції Меркатора (Mercator), створеної у 1569 році Фландрським картографом Герардусом Меркатором. Проекція зберігає форми і зручна для навігації, але спотворює площі: регіони поблизу полюсів виглядають набагато більші, ніж насправді, тоді як частини біля екватора, у тому числі Африка, виглядають меншими.

Прихильники кампанії Correct the Map стверджують, що використання рівновеликих проекцій дає більш пропорційне уявлення про площі суходолу і може виправити помилкові візуальні уявлення про масштаб і значення Африки. У рамках кампанії уряди, міжнародні організації та навчальні заклади заохочують застосовувати картографії, що зберігають відносні площі.

Одним із прикладів є проекція Equal Earth, розроблена 2018 року картографами Томом Паттерсоном (Tom Patterson), Бернхардом Дженні (Bernhard Jenny) і Бояном Шавричем (Bojan Šavrič). Вона відтворює пропорційні площі суходолу при деяких спотвореннях форм, і автори сказали, що не очікували такої реакції після створення проєкту.

Критики Меркатора протягом десятиліть вказували на те, що його застосування як загальноосвітньої карти спотворює уявлення учнів і широкої публіки про розміри країн. Том Паттерсон у інтерв’ю зазначав, що використання Меркатора в класі може дати "повністю спотворене уявлення про розмір країн у світі".

Як це вплине Резолюція не зобов’язує держави чи організації негайно змінювати картографічні стандарти; вона носить рекомендаційний характер. Отже практичні наслідки залежатимуть від того, чи вирішать освітні системи, медіа та міжнародні інституції дотримуватися заклику і впровадити рівновеликі проекції, такі як Equal Earth.

У короткостроковій перспективі голосування насамперед має символічне значення: воно демонструє широку міжнародну підтримку африканського блоку і привертає увагу до проблеми візуального представлення географії. Довша дія вимагатиме змін у навчальних планах, випуску друкованих і цифрових карт та політиках організацій, про що резолюція лише рекомендує замислитися.

Супротив з боку Сполучених Штатів може уповільнити або ускладнити процес глобального впровадження рекомендацій. Після голосування заява заступниці постійного представника США до Економічної та Соціальної ради, Ярини Ференцевич (Yaryna Ferencevych), звинуватила ООН у просуванні "ідеологічної програми", яка відволікає від важливіших питань, і вказала, що подібні резолюції шкодять роботі організації.

Натомість прихильники, включно з вченими і активістами, вітали результат: Карлос Лопеш (Carlos Lopes), професор в Університеті Кейптауна і прихильник кампанії, оприлюднив емоційну реакцію на результат голосування, а один із авторів Equal Earth висловив здивування й радість у соцмережах.

Що далі Наступні кроки будуть залежати від того, як саме уряди, освітні установи та міжнародні організації відгукнуться на рекомендації резолюції. Сам офіційний текст не містить механізмів примусу чи дедлайнів, тому подальші дії мають характер добровільної адаптації.

Чітких даних у джерелі про конкретні терміни або програму впровадження змін немає: не вказано, які країни чи інституції вже планують змінити карти, і які ресурси будуть виділені на це. Таким чином невідомо, як швидко і наскільки широко будуть застосовані рівновеликі проекції у навчанні та медіа.

Резолюція може стати каталізатором дискусій в освітніх колах і серед картографів та змусити відомства переглянути підручники й матеріали. Але її ефективність у практичному вимірі залишатиметься предметом спостереження: поки що рішення щодо карт залишається на розсуд окремих урядів та організацій.

У підсумку голосування продемонструвало широке міжнародне схвалення ініціативи африканських країн щодо перегляду візуального представлення світу, але конкретні наслідки і строки реалізації рекомендацій поки що не встановлені джерелом.