Культурна спадщина під час воєн: чому за її знищення майже не карають

Російські удари продовжують руйнувати культурну спадщину України та інших країн, охоплених війнами. За даними Міністерства культури України, за останній місяць постраждали 148 об’єктів.

В Одесі повідомили про пошкодження шести об’єктів під охороною ЮНЕСКО, серед них — рожевий будинок Александру Стурдзи XIX століття. У 2022 році російський обстріл також зруйнував музей Григорія Сковороди на Харківщині; частину колекції перед ударом встигли вивезти.

Міжнародні норми та одна справа

Гаазька конвенція 1954 року зобов’язує держави захищати культурні цінності під час збройних конфліктів. Другий протокол 1999 року посилив захист об’єктів із винятковим культурним значенням, а після створення МКС у 2002 році навмисні атаки на релігійні, мистецькі, освітні та історичні об’єкти визначили як воєнні злочини.

Однак у МКС успішно завершили лише одну таку справу. Ахмада аль-Факі аль-Махді визнали винним у керуванні нападами, під час яких у Тімбукту зруйнували мавзолеї та мечеть.

Українські активістські групи подавали до МКС скарги проти Росії через руйнування та пограбування культурних цінностей, але обвинувальних актів у цих справах не було.

Руйнування від України до Гази

У Газі Велика мечеть Омарі була майже повністю зруйнована ізраїльським ударом 2023 року. Ізраїльські військові заявили, що ціллю був ХАМАС; за оцінками, ізраїльські бомбардування пошкодили або зруйнували 200 000 будівель.

Повідомляли також про пошкодження понад 100 об’єктів в Ірані під час повітряної війни, розпочатої США та Ізраїлем у лютому, зокрема палацу Голестан і площі Накш-е Джахан. У Судані бойові дії зупинили роботи зі збереження пірамід Мерое, яким додатково загрожують пісок і рослинність.

Докази є, але бракує юрисдикції

Біжан Рухані, старший дослідник проєкту Endangered Archaeology in the Middle East and North Africa, вважає, що головною перешкодою є не нестача доказів, а юрисдикція та політична воля. За його словами, супутникові знімки, дистанційне зондування й моніторингові групи вже дають змогу документувати руйнування.

Рухані зазначає, що жодного представника держави ще не судили за цей злочин. На його думку, без підтримки великих держав і послідовного дотримання міжнародного права руйнування культурної спадщини повторюватимуться.

Міжнародний фонд Aliph, заснований у Женеві 2017 року, фінансував евакуацію цінних експонатів з українських музеїв. Для цього використовували спеціально обладнані транспортні засоби зі спеціалізованими командами.