Змінні винагороди змінюють стратегії у класичних іграх

Дослідники використали математичну модель, щоб перевірити, як випадкові зміни винагород впливають на розвиток стратегій у класичних теоретико-ігрових моделях. Йдеться про дилему в’язня, «курча» та «камінь, ножиці, папір».

У традиційних моделях винагороди за результати залишаються сталими. Нова модель враховує зовнішні зміни, які не залежать від поведінки гравців, і показує, що навіть невеликі коливання винагород можуть створювати нові стабільні стани.

Дилема в’язня допускає кооперацію

За незмінних умов дилема в’язня швидко переходить до стану, у якому всі обирають зраду. Коли винагороди починають змінюватися, виникає додаткова стабільна точка: кооператори та зрадники можуть співіснувати.

За сильнішої варіативності стан зі зрадниками стає нестабільним, і в моделі залишаються лише кооператори. Це відрізняється від стандартного висновку, за яким кооперація програє.

«Курча» переходить між двома станами

У грі «курча» незмінні винагороди ведуть до стабільної поведінки, коли всі ухиляються від зіткнення. Невелика зміна винагород створює популяцію, яка не звертає, а сильніший шум породжує коливання між виживанням і аварією.

«Камінь, ножиці, папір» формує цикли

У звичайній версії «каменю, ножиць, паперу» немає стабільної точки: вибір постійно переходить між трьома стратегіями. Випадкові винагороди додають стабільні й нестабільні точки, а нерівні виплати можуть породжувати передбачувані цикли частоти вибору.

Автори зазначають, що такі моделі можуть бути корисними для вивчення економічної поведінки. Дослідження опубліковане у Physical Review Letters у 2026 році, DOI: 10.1103/3yby-qq2n.