Мілеї оголосив про «вітри змін» у питанні Мальвін: санкції проти нафтових проєктів і підсилення флоту

Що сталося

Президент Аргентини Хав’єр Мілеї у телевізійному зверненні наприкінці четверга заявив, що навколо претензії Аргентини на Фолклендські острови (Malvinas) спостерігаються «вітри змін», і пов’язав це зі згадкою Дональда Трампа про можливе переглядання позиції США щодо суверенітету. Він послався на слова Трампа, сказані минулого понеділка, коли той повідомив, що «завжди переглядає кожну позицію», і на інтерв’ю, у якому Трамп висловив критику на адресу Великої Британії за її військову допомогу в питаннях поза Британією.

У зверненні Мілеї оголосив декілька указів. Серед найпомітніших — прискорення введення санкцій «проти тих, хто бере участь у ініціативах з видобутку нафти», де він прямо згадав офшорний проєкт у Північному Фолклендському басейні, яким керує ізраїльська компанія Navitas разом із британською Rockhopper.

Крім цього, попри радикальну програму жорсткої економії, Мілеї анонсував підписання надзвичайного указу про збільшення ресурсів для міністерства оборони та визначив пріоритетом будівництво інтегрованої військово-морської бази в Tierra del Fuego. Проєкт бази розпочався раніше: будівництво стартувало у 2022 році.

Чому це відбувається

У своїй промові Мілеї підкреслив, що згадані ним сигнали зі США нібито свідчать про те, що Вашингтон переглядає свою позицію, бо вважає Аргентину надійним партнером, «узгодженим із західними цінностями» та стратегічно важливим союзником. Пряма заява США про зміну позиції не була зроблена — Білий дім раніше формально визнавав де-факто британську адміністрацію островів, але не оголошував остаточної позиції щодо суверенітету.

Перші повідомлення про можливий перегляд американської позиції з’явилися у квітні, коли внутрішній електронний лист Пентагону, процитований Reuters, розглядав такий варіант як одну з можливостей. У четвер Трамп у інтерв’ю GB News також поскаржився, що Велика Британія «не допомогла» йому в питаннях щодо Ірану, і вказав, що колишній британський лідер з заявив, що у них «немає кораблів». Мілеї трактував останні слова Трампа як «не нешкідливу» загрозу.

Аналітики, цитовані у джерелі, уже розглядали увагу Мілеї до Malvinas як можливу спробу створити «димову завісу» на тлі падіння його популярності та внутрішніх проблем. Серед викликів, що згадуються: корупційні звинувачення, погані економічні результати попри зниження інфляції, а також зростання безробіття та бідності, що супроводжує його «лінію на різке урізання витрат».

Як це вплине

Мілеї пообіцяв пришвидшити санкції проти учасників нафтових робіт у районі островів, назвавши конкретний проєкт у Північному Фолклендському басейні, який веде Navitas у співпраці з Rockhopper. Конкретні механізми санкцій у зверненні не деталізовані, тому зі статусу таких заходів і їхнього юридичного впливу на операторів поки відомо обмежено.

Британський уряд уже відреагував, підтвердивши, що його позиція щодо суверенітету «давня і незмінна», і що суверенітет належить Великій Британії, а право на самовизначення мешканців островів є першочерговим. У 2013 році на референдумі 99,8% жителів островів проголосували за те, щоб залишитися британською заморською територією; Мілеї у зверненні відкинув принцип самовизначення, який посилає Лондон.

Оголошення про збільшення ресурсів для оборони та прискорення проєкту бази в Tierra del Fuego має практичний вимір: міністерство отримає додаткові засоби, але деталі фінансування, термінів і обсягу робіт у зверненні не наведені. Через це неясно, наскільки швидко та значно зміниться оборонний потенціал у Південній частині Аргентини.

Що далі

З огляду на надану інформацію, від США не надійшло формального оголошення про зміну позиції щодо суверенітету, і Британія підтвердила свою «незмінну» позицію. Отже, подальші дипломатичні кроки і можливі зміни у міжнародному становищі залишаються невизначеними, якщо не з’являться нові офіційні заяви від третіх сторін.

Мілеї очікує на переобрання наступного року, і його прихильники сподівалися, що промова приверне увагу міжнародної спільноти до аргентинської претензії. Проте у промові не було оголошено явного або негайного визнання з боку США; згадані ним сигнали — переважно слова Трампа і згадки в американських повідомленнях. Що залишилося невирішеним у реченні про санкції — їхній нормативно-правовий статус, часові рамки й очікувані економічні наслідки для компаній-учасниць.

Якщо будуть запроваджені додаткові санкції або практичні кроки з боку Буенос-Айреса, це може посилити напругу з Лондоном і вплинути на інвестиційні плани у видобувній галузі регіону. Водночас, наскільки такі кроки будуть успішними на міжнародному рівні, залежить від позицій ключових гравців, зокрема США, та від того, чи з’являться юридичні підстави для їхнього застосування.