У Франції студентські протести звинувачують у політичній маніпуляції перед виборами

Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню заявив, що радикальні ліві використовують рух старшокласників напередодні президентських виборів. Протести тривають понад три тижні, а учні блокують входи до шкіл і виходять на вулиці.

На суботу по всій Франції оголосили сотні нових демонстрацій. До школярів мають приєднатися профспілки та представники руху «жовтих жилетів», який проводив масштабні акції проти зростання вартості життя у 2018 році.

Звинувачення у використанні протестів

Лідера радикальної лівої партії LFI Жана-Люка Меланшона звинувачують у використанні студентського невдоволення перед виборами, що відбудуться приблизно через шість місяців. Активіст «жовтих жилетів» Жером Родрігес закликав долучатися до суботніх акцій, пов’язавши їх із труднощами оплати базових потреб.

Самі учні говорять про проблеми в освіті: пошкоджені класи, переповнені навчальні групи та нестачу вчителів. 17-річні Максім, Мадлен і Елоді з Парижа заявили, що масштабні протести здаються їм єдиним способом бути почутими владою.

Поліцейське насильство і підтримка батьків

Протести супроводжувалися звинуваченнями в жорстокості поліції, які заперечує Міністерство внутрішніх справ. Під час акцій на початку місяця постраждали сотні людей, а 15-річний хлопець у місті Ленс втратив кисть.

Після цього міністр внутрішніх справ призупинив використання поліцією світлошумових гранат на демонстраціях біля старших шкіл. Частина батьків приєдналася до протестів: вони координують взаємодію між учнями та поліцією й водночас заявляють про солідарність із дітьми.

Протести на тлі боргових проблем

Невдоволення виникає на тлі високої вартості державних запозичень, розколотого парламенту та частих змін уряду. За останні п’ять років Франція мала шість прем’єр-міністрів, які заявляли про намір скоротити державний борг.

Економістка Анн-Лор Делатт порівняла ситуацію з британською фінансовою кризою 2023 року, а не з борговою кризою Греції 2012-го чи Аргентини 2001-го. Вона вважає, що Франція має можливість підвищити податки, а Європейський центральний банк, імовірно, втрутився б, якби французькі фінанси почали загрожувати іншим економікам єврозони.

Частина протестувальників проводить паралелі з травнем 1968 року, коли студентські вимоги переросли у найбільший загальний страйк в історії Франції. Нинішні учні, однак, наполягають, що не хочуть чекати президентських виборів і вимагають змін уже зараз.