НАТО описало план відповіді на можливий напад Росії: три етапи оборони

НАТО описало концепцію дій у разі можливого нападу Росії. Вона передбачає спочатку зупинити атаку, потім не дати противнику просунутися вглиб території союзників, а за потреби — завдати ударів по силах і системах, що забезпечують наступ.

Генерал Алексус Гринкевич, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, представив цю концепцію на безпековому форумі у Варшаві. Він заявив, що не вважає конфлікт неминучим або таким, що має початися найближчим часом.

Три етапи оборонної операції

Перший етап передбачає зупинку початкового удару. Якщо наступ триватиме, НАТО планує послаблювати його та стримувати просування. Третій етап може включати ураження оперативної системи ведення війни — комунікацій, складів і штабів.

За оцінкою матеріалу, саме на третьому етапі можливі удари по території Росії. Йдеться, найімовірніше, про оперативні, а не стратегічні цілі.

Балтія та Сувальський коридор

Потенційними районами бойових дій називають країни Балтії та Польщу. Особливу увагу приділяють Сувальському коридору — приблизно 65-кілометровій ділянці польсько-литовського кордону між Калінінградською областю Росії та Білоруссю.

У регіоні посилюють військову присутність. Німеччина формує бригаду в Литві, яку до кінця 2027 року планують довести до 4800 військовослужбовців. До Литви також повернулися американські танковий та інженерний батальйони загальною чисельністю понад тисячу військових.

Литва і Польща готують плани евакуації населення країн Балтії, зокрема визначають резервні переходи через кордон і центри прийому біженців. Білорусь із 15 вересня проводила командно-штабні навчання біля Сувальського коридору, а авіація Балтійського флоту Росії — тренування з ураження наземних цілей у Калінінградській області.

Ставка на стримування без ескалації

Концепція спирається на «стримування через недопущення»: сили розміщують ближче до ймовірного району бойових дій, щоб противник не зміг успішно розпочати наступ. Це відрізняється від моделі, за якої невеликий передовий контингент лише затримує напад, очікуючи на потужний контрудар із тилу.

Ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман вважає, що НАТО намагається заявляти про мінімально необхідну відповідь, аби не підвищувати ризик неконтрольованої ескалації. Гринкевич водночас покладає відповідальність за подальше загострення на сторону, яка розпочне конфлікт.

НАТО розраховує на переваги у розвідці, ухваленні рішень, авіації, високоточній зброї та координації дій на суші, морі, у повітрі, космосі й кіберпросторі. У представленій концепції застосування ядерної зброї не згадується.